- сточувати
- I -ую, -уєш, недок., сточи́ти, сточу́, сто́чиш, док., перех.
1) Тривалим або частим точінням, тертям робити щось дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточити різець. || Точінням знімати нерівність на чому-небудь або поверхневий шар з чогось. Сточити зазублину.2) Гризучи, роблячи дірки, руйнувати, знищувати що-небудь (про гризунів, комах і т. ін.). || перен. Згубно впливати на кого-, що-небудь (про хворобу, горе, турботи і т. ін.).
II -ую, -уєш, недок., сточи́ти, сточу́, сто́чиш, док., перех.Давати змогу рідині повільно витікати, виливатися звідки-небудь.
III -ую, -уєш, недок., сточи́ти, сточу́, сто́чиш, док., перех.Скріплювати, з'єднувати одне з одним (деталі, кінці і т. ін.), утворюючи одне ціле.••Сточи́ти бре́хні — розпустити небилиці.
IV -ую, -уєш, недок., сточи́ти, сточу́, сто́чиш, док., перех., розм., рідко.Примушувати рухатися в зворотному напрямі, назад.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.